Спільна заява Міністрів закордонних справ Ваймарського трикутника з приводу України [fr]

31.03.2014

Спільна заява Міністрів закордонних справ Лорана Фабіуса (Франція), Франка-Вальтера Штайнмайера (Німеччина) та Радослава Сікорські (Польща)

Ми, міністри закордонних справ країн Веймарського трикутника, глибоко стурбовані кризою в Європі, яку ми переживаємо у цей час. З моменту нашого першого спільного візиту до Києва у лютому цього року ми разом намагалися знайти шляхи деескалації ситуації.

У зв’язку з цим ми вітаємо нещодавнє відправлення міссії спостерігачів ОБСЄ як перший крок у вірному напрямку на шляху деескалації. Міжнародні спостерігачі отримають об’єктивну картину становища і зроблять внесок у зниження напруги і збереження миру, стабільності і безпеки. Важливо, щоб місія отримала повний доступ по всій території України. Ми продовжуємо докладати зусилля щодо посилення ролі ОБСЄ у вирішенні кризи.

Після зустрічі Європейського Ради ми пропонуємо ЄС активізувати свої зусилля щодо використання наявних у нього інструментів з метою сприяння деескалації ситуації.

Здійснивши анексію Криму, Росія порушує суверенітет і територіальну цілісність України. Це – порушення конституції України і міжнародного права. Ми однозначно засуджуємо цей акт агресії.

Ми одностайно виступаємо за те, щоб цей виклик отримав спільну європейську відповідь. Ми не визнаємо політики, яка розділяє і розколює Україну або яка спрямована на те, щоб перенести дії, вчинені у Криму, в інші частини України або в інші країни-партнери у Східній Європі. Якщо Росія і надалі йтиме таким курсом, ми підтримаємо вжиття нових сильних заходів, в тому числі у галузі економіки.

Завтра міністри закордонних справ країн НАТО детально розглянуть цю кризу. Ми, міністри закордонних справ країн Веймарського трикутника, будемо виступати за троїстий підхід Альянсу: ми повинні знову підтвердити безпеку наших союзників, ми маємо ретельно проаналізувати наші стосунки з Росією і переглянути їх в світлі нещодавніх подій і ми повинні посилити взаємодію з нашими партнерами, зокрема, з Україною в рамках Ради НАТО-Україна.

Водночас ми визнаємо, що у Росії й України завжди були особливі і міцні зв’язки, засновані на історії, економіці і культурі. Ці зв’язки потрібно розвивати у дусі добросусідських стосунків, взаємного інтересу, справжнього партнерства і на основі територіальної цілісності і суверенітету України.

Східне партнерство було засновано як політика сприяння демократичним, економічним і соціальним реформам у наших східних сусідів. Мета цієї політики – допомогти нашим партнерам у побудові сильних, стабільних, процвітаючих держав, орієнтованих на інтереси громадян, а також сприяти встановленню контактів між людьми. Це відповідає також інтересам Росії.

Тому ми і надалі продовжуватимемо нашу політику і стежитимемо за тим, щоб країни Східного партнерства не опинялися перед жорстким вибором – йти або на зближення з ЄС, або на широку співпрацю з Росією. Ні Східне партнерство ЄС, ні двосторонні угоди, які ЄС укладає зі своїми партнерами, не спрямовані проти Росії.

21 березня ц.р. ЄС підписав з Україною політичну частину Угоди про асоціацію, що містить ключовий імпульс у сфері розвитку верховенства права, і зобов’язався підписати решту Угоди про асоціацію, що включає глибоку і всеосяжну зону вільної торгівлі. Крім того, з метою підтримки стабілізації нестійкої економіки України ЄС в односторонньому порядку скасує митні збори і надасть фінансову підтримку. Щоб послати сильний сигнал допомоги, консолідації міжнародних зусиль стосовно підтримки і обговорення необхідних реформ, ми маємо намір провести конференцію для залучення міжнародної підтримки, в тому числі щодо надання Україні технічної допомоги на період після президентських виборів. Ми би вельми вітали участь Росії.

Ми вітаємо домовленість щодо програми економічних реформ, досягнуту на робочому рівні між Міжнародним валютним фондом (МВФ) і владою України, яка може бути підтримана дворічним Обумовленим кредитом (SBA), і сподіваємося на її підтвердження з боку Ради директорів МВФ. Крім того, ми закликаємо Російську Федерацію зробити свій внесок в економічну стабілізацію України, зокрема шляхом полегшення торгівлі згідно з правилами СОТ і пропозиції Україні справедливої ціни на газ.

21 березня ЄС також ухвалив рішення про прискорення підписання Угод про асоціацію з Грузією й Молдовою. Молдова вже найближчим часом зможе скористатися безвізовим режимом з ЄС, а з Грузією вже досягнуто суттєвого прогресу в рамках Плані дій з лібералізації візового режиму. Ми готові надавати подальшу підтримку після підписання Угоди про асоціацію і допомогу на етапі її імплементації.

Як свідки угоди, підписаной 21 лютого, ми закликаємо владу України забезпечити, щоб головні принципи, які містяться в цій угоді, стали частиною української політики. Це також сприяло б імплементації Угоди про асоціацію:

- по-перше: широке залучення (inclusiveness): ми закликаємо уряд у Києві протягнути руку всім регіонам України й забезпечити представницький характер і широке залучення до цього урядових структур.

- по-друге: демократія: президетнські вибори повинні відбутися 25 травня, бути ретельно підготовленими, вільними і справедливими. В тому ж руслі ми вітали б розклад у часі процесу, що веде до конституційної реформи.

- по-третє: примирення: всі сторони повинні об’єднати зусилля для повного розслідування всіх порушень прав людини й актів насилля. Ми закликаємо керівництво України прискорити процес роззброєння, що триває наразі, відновити державну монополію на застосування сили й відмежуватися від екстремістських груп.

Нині Росія несе велику відповідальність. Ми закликаємо Росію відмовитися від будь-якої подальшої ескалації ситуації в Україні і знизити свій військовий потенціал на російсько-українському кордоні. Те ж стосується інших країн Східного партнерства.

Ми підтримуємо продовження роботи місій спостереження в Україні в рамках Віденського документа й Договору про відкрите небо і закликаємо Росію прийняти додаткові місії на своїй території поза встановленими обов’язковими квотами.

Ми наполегливо обстоюємо змістовний діалог між Україною і Росією як головний крок в напрямку деескалації та створення механізму вирішення неврегульованих аспектів воєнних, економічних і соціальних питань.

Для підтримки такого діалогу ми пропонуємо переговори ЄС-Росія з Україною, Молдовою і Грузією щодо наслідків підписання Угод про асоціацію з ЄС з його східнєвропейськими партнерами для обох сторін.

Ми висловлюємо готовність усіляко сприяти утвердженню духу Угоди, підписаної 21 лютого в Києві.

Опубліковано 17/04/2014

Топ